Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность.
Засмо́ктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. засмоктатися, -кчу́ся, -чешся, гл. 1) Засасываться , засосаться. 2) Впиваться, впиться. Олег мови не кінчає, скочив як на муках, — йому в ногу засмокталась чорная гадюка.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло.
Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. 2) Струпья на головѣ ребенка. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. В тонких білих кошулечках козака водили. Шила кошульку з тонкого рубку.
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. Cм. полуда (на очах).
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.
Угріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. угрітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Угрівся я на печі.
2) Только сов. в. удариться. Долоні палали, що вгрівся ними з розмахом.
Частий, -а, -е. Частый. Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої. Ум. частенький. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати.