Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6)язико́м. Болтовня.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Помоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусить. Левиц. І. 332. Ном. Од. вид. III.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.