Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Заріка́ння, -ня, с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Лапко, -ка, м. Кличка собаки съ толстыми лапами.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Суденечко, -ка, суде́нце, -ця, с. Ум. отъ судно.
Уїстися Cм. уїдатися.