Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує.
Поодв.. Cм. повідв..
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода.
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный.