Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив. Ном. № 12165.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Став, -ву, м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Мет. 113. Між ярами над ставами верби зеленіють. Шевч. Ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку. Грин. II. 339.