Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли.
Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну.