Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заплю́щувати, -щую, -єш, сов. в. заплю́щити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Лі́карь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Ном. № 8069. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Лікарю, вилічи себе самого. Єв. Л. IV. 23.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Рижієвий, -а, -е. Сдѣланный изъ рижія. Рижієва олія. Мир. Пов. І. 142.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.