Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закріпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана. Васильк. у.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.