Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Гепати, -паю, -єш, гл.
1) Ударять.
2) Падать съ шумомъ.
3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ.
Осовнь, -ні, ж. = осонь.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. За невміння деруть реміння. Ум. реміннячко.
Чутно нар. Слышно. Не чутно ні однісінького півня. Чутно йому, що пані плаче за стіною. Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Чутно з покоїв, як там сміються.
Шахвран, -ну, м. = шапран. Обійдеться паска й без шахврану.