Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.