Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аґе́нт, -та, м. Агентъ. Аґенти нас подурили. ЕЗ. V. 239. Зачали аґенти тут фалшиво писати, взяли в Галичині народ бунтувати. ЕЗ. V. 73.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Зво́дник, -ка, м. = звідник.  
Змести Cм. змітати.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. К. (О. 1861. II. 230). Повні рожі так і пишняться. О. 1862. IV. 72.
Подешевіти, -вію, -єш и подешевшати, -шаю, -єш, гл. Подешевѣть.
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Кн. III. 37.