Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досклепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить арку, сводъ. «А що досклепили?» — Ні, ще й на завтра до обід осталось.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. Шух. І. 177. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Несвідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе. Чуб. І. 273. 2) Безсознательность.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный. Мнж. 187.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Уписування, -ня, с. = упис. Шейк.