Віничок, -чка, м.
1) Ум. отъ віник.
2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ.
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов.
Заква́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую.
Нещільно нар. Неплотно.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Ввикай Христа сповивати.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Ужинок, -нку, м.
1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба.
2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.