Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили. Котл. Ен.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12.
Панва 1, -ви, ж. 1) Сковорода. Желех. 2) Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Просохнути. Cм. Просихати.
Родич, -ча, м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.