Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
За́вжде нар. Всегда. Ой де то ангели та пісню співають, Всевишняго Бога завжде вихваляють. Чуб. III. 384.
Залячи́ся, -жуся, -жешся, гл. Вгнѣздиться, расположиться въ норѣ. Скверщок заляжеся в нових будинках. Вх. Лем. 415.
Косонога, -ги, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.