Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Довбі́ння, -ня, с. = Довбання.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Косинець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Поконати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Ном. № 6695. Бодай наші вороги покопали до ноги. Чуб. V. 246. 2) Побѣдить. Покопали козацьку волю. Св. Л. 64.