Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Капель, -пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ. Харьк. г.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Підпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпити, підіп'ю, -п'єш, гл. Подкучивать, подкутить, выпивать, выпить. Ой п'ють вони, підпивають, Касю їхать підмовляють. Чуб. V. 909. Як підоп'ють вродливі жіночки, дак танцюватимуть і чоловіки. К. ПС. 22. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати. АД. І. 212.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.
Сиряник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ. Вх. Уг. 267.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку. Гол. IV. 310.