низький
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть. 2) низький на очі. Близорукій. Ум. низенький, низьке́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 563.
Том 2, ст. 563.