Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Підв'язувати, -зую, -єш, сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. у. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10322.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Про́ліска, -ки, ж. Раст. Hepatica triloba Chaix. ЗЮЗО. І. 124.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Стоячки нар. Стоймя. Шух. І. 235,
Хламидник, -ка, м. Босякъ. Полт. у.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.