Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.
Шостак, -ка, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. шостачо́к. МУЕ. І. 131.