Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Гайка, -ки, м.
1) Гайка.
2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Ум. гаєчка.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. 2) Коробиться.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Хоч не нагодували, аби запрохали.
Клевецъ, -вця, м. 1) Молотокъ. Доле, доле, ліпше сповить, чи клевцем убити, як так коротати. Цигане в лузі в два клевці ковали. 2) Молоточекъ для клепанія косъ. Ум. кле́вчик.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Стала к їх серцям велика туга налягати. Уже на нашу молоду журба налягла. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.