Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веренва, -ви, ж. Рядъ сноповъ въ одоньяхъ. Чуб. VII. 575.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Зал́агоджувати, -джую, -єш, сов. в. зала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Починять, починить, поправлять, поправить. 2) Улаживать, уладить.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.