Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини. Св. П.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. Бубл. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. І. 48.