Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Горчи́ця, -ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) = польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa.
Зада́р нар. Даромъ.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати.
Підгорля, -ля, с.
1) Подгрудокъ у рогатаго скота.
2) Нижняя горизонтальная часть ярма.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.