Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша. Ком. Пр. № 560.