Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Випостувати, -тую, -єш, гл. Пропостить. Три дні випестувати. К. Бай. 102.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує. Рк. Макс.