Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл.
1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати.
2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Спокійно нар. Спокойно. Ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже.