Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Двійни́й, -а, -е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. Ум. Двійнесенький.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох! Чуб. V. 589.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. ІІІ. 460.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки. Левиц. І. 159.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.