Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви).
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. А куди Бог провадить? — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські!
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Уважливий, -а, -е. 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача.
2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.