Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ. Гол. Од. 21.
Низійти, -йду́, -де́ш, гл. Снизойти. З святого неба низійшла твоя і, доля, і недоля. Шевч. 426.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися. Богодух. у.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.