Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхлинутися, -нуся, -нешся, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Конина, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій. Желех.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. Гол. Од. 44, 51. На нім стара брудна полотнянка. ЕЗ. V. 116.
Помуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Поучить нѣкоторое время военнымъ пріемамъ; пошкодить.
Поросперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Распоясаться (о многихъ).
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл.з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.