Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Макі́терка, -ки, ж. Ум. отъ макітра.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.
Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
Тіліп, тіліпання, тіліпатися и пр. Cм. теліп, теліпання и пр.
Уміцняти, -няю, -єш, сов. в. уміцни́ти, -ню, -ниш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.