Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка.
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана.
