Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпомошний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.