Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Видибати, -ба́ю, -єш, сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Мнж. 177. Я насилу видибала з хати. Зміев. у. Чи ви ж видибаєте на гору?
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить. Св. Л. 266.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь? Шевч.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Свяченина, -ни, ж. = свячене. Вх. Лем. 465.