Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непутити

Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 556.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Батіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ батіг. 2) батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Уперехрест нар. Крестъ на крестъ, крестообразно. Вперехрест пішли верівки. Черк. у.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Шуляк, -ка, м. 1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк. Чуб. І. 63. 2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки. Сумск. у. 3) = шульок = шулка. Kolb. І. 51. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. КС. 1898. VII. 45. Ум. шулячо́к. Чуб. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.