Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = корчувати. Вх. Лем. 427.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. І. 476.
Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.