Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы. 2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Висловок, -вка, м. Выраженіе. Харьк. у. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана. К. ЦН. 248.
Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Переполовинювати, -нюю, -єш, сов. в. переполови́нити, -ню, -ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87.
Поновлення, -ня, с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю. К. ПС. 15. Угонобляють свій ледачий смак. К. ХП. 84. (Нас) сріблом-злотом угонобляли. К. ЦН. 222. Молитвами Пречисту та святих угонобляли. К. МБ. II. 125. 2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла. Мкр. Н. 23. Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила. Мкр. Г. 66. Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив. Макс.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать. Вх. Лем. 478.