Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бардаш, -ша, м. Большой топоръ. Камен. у. Вх. Зн. 2.
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Заса́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заса́литися, -люся, -лишся, гл. Засаливаться, засалиться, вымазываться, вымазаться саломъ. Ой їж, кумо, горобця, не засалюйся! Грин. ІІІ. 695.
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Поглядіти, -джу, -диш, гл. 1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні. Чуб. V. 739. 2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю. Грин. III. 561.
Уплітка, -ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. уплі́точка.
Шат, -та, м. ? Ой на горі густий шат. Гол. IV. 516.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.