Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Одностайність, -ности, ж. Единодушіе, солидарность. Нема одностайности, однодушности в громаді. О. 1861. І. 323. К. Гр. 40.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Товкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Утаптывать, плотно укладывать. Шейк. 2) Бить, колотить. 3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе. А ти мені що раз товкмачиш, що «я тебе жду», що «чи будеш ти, чи ні». Шевч. (О. 1862. VI. 17).
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Ширина, -ни, ж. Платокъ. Вона назад позирнула, шириною замахнула. АД. І. 84. Ум. ширинка, шири́ночка. ЗОЮР. ІІ. 239. Криє Настю ширинкою. Грин. III. 73. Я братіку угожу, шириночку пошию. Н. п.