Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Потому нар.
1) = потім 1. Я потому піду. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна.
2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Собака... за запаску і пошматувала.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне.