Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. І. 162. Відсапнув трохи.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Побавити, -влю, -виш, гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.
Помка, -ки, ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. О. 1862. IX. 70. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. Cм. помни, помок. Мкр. Н. 32.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Троєшки, -шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти. Мнж. 154.
Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.