Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. В'язали руки да сирицею. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Ум. сири́чка, сири́ченька.
Стріпотати, стріпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли.
Тяляпало, -ла, с.
1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее.
2) Пачкунъ, неряха.