Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висякати, -каю, -єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Жартли́во нар. = жартівливо.
Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.