Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Літниця, -ці, ж. = літник 2.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Турбук, -ка, м. = тербук.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося.
Хобот, -та, м.
1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы.
2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик.