Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Миґлюва́ти, -люю, -єш, гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи). Шух. І. 180.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество. Вх. Лем. 452.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. тройзіллячко.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. І. 145.