Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Танцювання, -ня, с. Танцованіе. Шейк. Ум. танцюва́ннячко.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.