Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Грин. І. 50. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. Мнж. 178. Левиц. І. 117. На гробках посідали. Черниг.
Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати. КС. 1882. XII. 491.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював. Г. Барв. 5.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.