Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Молодя́к, -ка́, м. 1) Молокососъ. Желех. 2) Холостякъ, неженатый. Желех. Вх. Зн. 37.
Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Чесання, -ня, с. Чесаніе. Ум. чесаннячко. Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка. Н. п.