Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Лазок, -зка, м.
1) Грузило металлическое на сѣтяхъ.
2) Ум. отъ лаз.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно.