Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.
Наде́рти Cм. надирати.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ. Шух. І. 149.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Роптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть? Н. п. 2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче. МВ. ІІ. 75.
Татоньків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Тісніський, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить. Желех.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.