Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! Н. п. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Чуб. VI. 107. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. Ном. № 4777, 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. Чуб. VI. 153. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. ЗОЮР. I. 252. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. Шевч. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. К. ЧР. 23. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать. Мнж. 57.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.