Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Мл. л. сб. 312. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс. Левиц. І. 479.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька. Грин. III. 569.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Тюряжниця, -ці, ж. Арестантка, острожница. Рк. Левиц.
Хоронити, -ню, -ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.