Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Калитина, -ни, ж. = калита. Желех.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Обкалятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Испачкаться, опачкаться. 2) Опачкаться испражненіями. Дитина сидить у запічку — обкалялась. Драг. 14.
Обходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Рудч. Ск. II. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним. Левиц. І. 274.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Мнж. 189. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Павлогр. у. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Екатер. у. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Екатер. у. (Залюб.). Cм. погінка.
Позашильовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.