Відпіратися I, -раюся, -єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося.
Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти.
Крупник, -ку, м. Кашица жидкая изъ крупы. Крупник кулішеві брат.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Рабин, -на, м. Раввинъ. Рабин умер, а книжечка зосталася.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся.
2) Обжигаться, обжечься.
3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
Шкварка, -ки, ж. 1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) дати шкварки. Задать баню, дать трепку. Як дам шкварки, то буде тобі жарко.