Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. То ж сестриця з братом здалі розмовляла.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали.