Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці.
Матери́зна, -ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.