Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486. 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Левиц. І. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. Левиц. І. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ.
Одноножаний, -а, -е. О сапогахъ: шитый на одну колодку. У панів все одноножані чоботи.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ. 2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.