Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. Н. п.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Зміев. у.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Пооблатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и облатати, но во множествѣ. П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба ж їх пооблатувати. Богодух. у.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Чопити, -плю, -пиш, гл. Притуплять. Угор.