Ваксувати, -сую, -єш, гл. Чистить ваксой. ваксований. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.