Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виловлювати, -люю, -єш, сов. в. виловити, -влю, -виш, гл. Вылавливать, выловить, переловить.
Відмикувати, -кую, -єш, гл.від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. Вх. Уг. 238. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ. Вх. Уг. 238.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся. Чуб. V. 474.
Подимщина, -ни, ж. = подимне.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати. Шейк.