Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.