Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку. Гол. Од. 15.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.