Виповнити, -ся. Cм. виповняти, -ся.
Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати.
Неже сз. = ніж. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко.
Перепросини, -син, ж. мн.
1) Извиненіе, принесете извиненія.
2) Пирушка послѣ примиренія.
Приорати, -ся. Cм. приорювати, -ся.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня.