Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около пискуколос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Драг. 185. Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. 2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Рудч. Ск. І. 63. Він тоді став постерігатись. Н. Вол. у.
Примурок, -рка, м. 1) Карнизъ у печки. Н. Вол. у. 2) Каменная пристройка. 3) Боковая стѣна гончарной печи. Шух. І. 263.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.