Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові.
Крутило, -ла, с.
1) = крутіж.
2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога.
Набі́жка, -ки, ж. Барышъ, прибыль. Як по копійці набіжки, то й то гаразд.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Розложисті роги.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним.
Смола, -ли, ж.
1) Смола. Чорний як смола.
2) — шевська. Варъ.
3) — земна. Асфальтъ.