Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Мет. 416. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Н. п. Ум. Дев'яті́рко.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Нахлептатися, -пчуся, -чешся, гл. = нахлеськатися.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Щеня, -няти, с. 1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Ном. № 9608. Завзяте, як панське щеня. Ном. № 3324. 2) Волченокъ. Вх. Лем. 487. 3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится. Драг. 31. Мил. М. 27. 4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ном. № 2886. Ум. щенятко.