недоуздок

Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 546.

Випадкові слова

Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.

повністю...

Хорування, -ня, с. Хвораніе.

повністю...

Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.

повністю...