Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Зяти, зя́ю, -єш, гл. = зяяти. Вх. Лем. 421.
Іги меж.на кого. Тьфу (на кого). Желех. Іги на тя! стара каже. Гол. І. 222.
Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки. Харьк. у.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники. Харьк.
Псування, -ня, с. Порча.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Лев. Пов. 191. Задзюркотіли по улицях струмочки. МВ.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Широчиня, -ні, ж. = широчінь. Харьк. г.