Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Невдяка, -ки, ж. Неблагодарность.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье. 4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.
Повбуджати, -джа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. І. 200.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. Ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.