Вапнування, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула.
Злоріка, -ки, гл. Злословящій. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Ум. лелечинятно.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Ой по горі полуцвітки процвітають.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає.