Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. І. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. K. Іов. 75.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Мори́ти, -рю́, -риш, гл. Морить. Бо-знає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять. Ном.
Обдиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обідра́тися и обдертися, обдеруся, -решся, гл. 1) Обдираться, ободраться. 2) Обрываться, оборваться (о платьѣ), обнашиваться, обноситься. Чи бачиш, як ми обідрались. Котл. Ен. І.  
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Смішком нар. Шутя, смѣясь. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить.