Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія.
Попретно нар. Опрятно, чисто.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Почав кричати та в долоні припліскує.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями.