Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Не вже занадто солодкий буде.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. Нігде... і коня попасти.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку.
Самоприсуд, -ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити.