Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда. ЗОЮР. II, 23.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Ушанувати, -ную, -єш, гл. 1) Почтить. 2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную. К. МБ. X. 10.