Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Комарь, -ря, м.
1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума.
2) Названіе тощаго вола.
3) Родъ дѣтской игры. Ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева)
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ.
Посилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпиться.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують.
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.