Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку.
Палити, -лю, -лиш, гл.
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять.
2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби.
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).
4) Курить. Люлечки палити.
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Ум. пахолятко.
Повтирюватися, -рюємося, -єтеся, гл. То-же, что и ути́рюватися, но о многихъ. Повтирювались усі в хату.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ).
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл. — во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Зінич застрілив молодого, уповідають.
Чужомовній, -я, -є. Иноязычный. Чужомовні книжки. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього нам ворожого панства. Чужомовня Європа.