Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Фрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ум. чабачо́к.
Чвертівка, -ки, ж. Посуда въ четверть ведра. Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи.