Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться.
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл.
1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками.
2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають.
3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути.
Стійка, -ки, ж.
1) Караулъ, часы. Видно мого миленького в Козельці на стійці.
2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду; чрезъ то-же отверстіе и пьютъ воду при помощи камышевой, бузинной и пр. трубочки.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.
Чвіртка, -ки, ж. = чвертка 2. Дав йому чвіртку жита. Ум. чві́рточка. Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти.