Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24.
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Св. Мт. VI. 26. Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Закр. І. 117. Скриплять чоботи на нозіх. МУЕ. III. 89. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 62). Він мене канчуком, а я в ноги. Канев. у. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Мир. ХРВ. 11. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. Мир. Пов. II. 49. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. КС. 1882. XII. 498. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. КС. 1883. І. 60. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. О. 1862. X. 114. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. Гол. Од. 15. догори ногами. Вверхъ дномъ. Желех. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. Желех. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Пригрубник, -ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. Cм. грубник 2.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку. ЕЗ. V. 216.