Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем. Кв.
Погоджати, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл. 1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. Н. п. А мені Бог погодив, що-м сокиру уломив. Гол. III. 480. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця. Чуб. V. 1184. 2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш. Ном. № 4154.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у.  
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.