Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верше нар. Выше. Харьк.
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. ворожечка.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся. Г. Бара 504.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.
Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.