Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка.
Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Ум. жо́лу́дя́к. Ув. жолудя́на.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики!
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Паління, -ня, с. Сжиганіе.
Плишка, -ки, ж. = плиска в).
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення.