Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.  
Обжера, -ри, об. = обжира.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.) ХС. III. 65.
Перепадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перепастися, -паду́ся, -де́шся, гл. Исхудать, истощиться. Наївся — як бик, перепався — як смик. Ном. № 14125.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.