Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Взяла очіпок грезетовий.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Cм. Гузичний.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.
Шибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі.