Береженько, -ка, бережечок, -чка, м. Ум. отъ берег.
Верівчаний, -а, -е. Веревочный.
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки.
Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі́), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. Ой у полі криниченька дильом дильована.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Нуда, -ди́, ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Що там росказувати? Нуда така! Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме.
Усяково нар. Всячески.