Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок. Грин. II. 276.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною. К. Кр. 20.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.