Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багач, -ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151.
Відлигнути, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала. Рудч. Ск. І. 195.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. тапчаник, тапчанчик.