Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
Зачу́битися, -блюся, -бишся, гл. Затѣять драку, вцѣпиться въ волоса другъ другу.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Скровавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила. Чуб. V. 840.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.