Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Повідеркове, -вого, с. Пошлина съ ведра.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Схватитися, -чуся, -тишся, гл. = схопитися. А поперед його і схвативсь вихор. Чуб. І. 34.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.