Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варварський, -а, -е. Варварскій. К. Краш. 30.
Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436.
Китайський, -а, -е. Китайскій. Желех.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Проростити, -рощу, -стиш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).