Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Керсет, -та, м. = керсетка. Та продала дівчина керсет, та купила чумакові кисет. Н. п.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Хрелівна, -ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.
Шульговина, -ни, ж. Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо. Радом. у.