Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки.
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія.
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Дріма́к, -ка́, м. Соня. з дрімако́м ся віта́є. Онъ дремлетъ, спить.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись.
Сволоківщина, -ни, ж. Угощеніе работавшимъ, при встаскиваніи на хату матицы.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.