Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ).
Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого.