Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло. Вх. Лем. 407.
Очищення, -ня, с. Очищеніе. Ном. Єв. Мр. І. 44.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Черчик, -ка, м. 1) Ум. отъ чернець = ченчик. Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати. Чуб. V. 921. 2) Ум. отъ черець 3) = червець 5. Ой спала під черчиком зелененьким. Чуб. III. 203. 4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20. 5) = червець 4. Маркев. 141.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.